Андрій Циганков відпрацьовує собі умовну індульгенцію

Андрій Циганков - Андрій Циганков відпрацьовує собі умовну індульгенцію

Що робити адвокату, який не може чесно працювати? Просто патологічно – бо весь час бреше і обманює, причому усіх: колег, клієнтів і навіть випадкових знайомих у Фейсбуці. А треба лише очолити Комітет НААУ з питань етики, і з «висоти» цієї посади відпрацьовувати собі умовну індульгенцію та демонструвати філософську зневагу до будь-яких цінностей, окрім жаги наживи. Принаймні, саме так живе і працює Андрій Циганков, більш відомий як адвокат «у справі педофілів», що прогриміла по країні ще 10 років тому.

Як зазначила тоді відома адвокат Тетяна Монтян, «якби я знала, що тут з’явиться адвокат А.Циганков, десятою дорогою не згадувала б про цю справу, бо там де Циганков – бруд і конфлікти між адвокатами». За минулі роки нічого не змінилось у цій досить негативній характеристиці очільника «етичного» комітету НААУ, хіба що цинізму у поведінці останнього побільшого в декілька разів. Відтепер А.Циганков примудряється кидатись лайном на вентилятор не тільки в сторону своїх колег, але навіть клієнтів та друзів. Як зазначив з цього приводу один з колишніх вже друзів —  адвокат Ігор Черезов – «шкода, мабуть, захворіла людина, їй би звернутись до спеціалістів, проконсультуватись…»

Проте дивує навіть не кількість факапів, які примудрився скоїти адвокат Циганков, як досі поблажливе ставлення до нього з боку керівництва Національної асоціації адвокатів України, адже не може бути «найбільш етичною серед адвокатів» людина, яка дозволяє собі мислити на рівні «свинарників». Адже саме так відреагував А.Циганков у себе на сторінці Фейсбук, зазначивши у відповіді на коментар адвоката Олексія Святогора – «це у свинарнику можна, а не тут». Звідки така обізнаність у адвоката, що можна робити у свинарнику, ми не знаємо, принаймні звинувачень Циганкова у зоофілії в ЗМІ знайдено не було, а от інші звинувачення, навіть у сексуальних стосунках з неповнолітніми, існують.

У жовтні 2009 року Україну потрясла новина. Нібито в міжнародному таборі «Артек» гвалтували дітей. Імена дітей потрапили в пресу. «Педофільний скандал» наростав, дітей, як виявилось, гвалтували і в Києві. Їх гвалтівниками нібито були народні депутати України з фракції БЮТ і їх власний батько. Це підтверджував у своїх виступах і на той момент президент Віктор Ющенко. А потім раптом спливла справа нібито про здирство грошей у народного депутата адвокатами Олени Полюхович (мати постраждалих дітей).

Так, у 2010 році міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив, що адвокат матері постраждалих дітей вимагає 2 млн доларів у членів фракції БЮТ — Віктора Уколова, Руслана Богдана і Сергія Терьохіна в обмін на те, що потерпілі перестануть упізнавати їх як своїх ґвалтівників. Адвокати Олени (на той момент їх було двоє — Андрій Циганков і Валерій Коновалов) тут же вийшли на прес-конференцію і заявили, що вони не вимагали грошей, а зустрічалися з народними депутатами на їхнє прохання і що самі нардепи пропонували компенсацію для Олени. Як розповідав тоді сам адвокат, йому здалося, що ось саме Богдан до цієї справи не причетний і тому він вирішив з ним зустрітися. Насправді Циганков просто підрахував, хто з втягнутих в скандал найбільш платоспроможний і природно, вибрав небідного Богдана. Циганков був чомусь упевнений, що на записі немає звуку, однак він є. І частина оперативної відеозйомки досі зберігається в інтернеті.

«Мені пропонували умови, на яких можна одержати гроші»,— врешті-решт зізнався невдаха-захисник.

На уточнююче запитання про ці умови адвокат відповів: «Треба було надати запис, де потерпіла визнає, що стала жертвою політичної пропаганди і піар-технологій. Я пояснив, що це неможливо, це професійний абсурд». Пан Циганков відмовився назвати, хто саме пропонував йому гроші, пославшись на небажання обговорювати цю справу, доки не розпочнеться досудове слідство. Проте, за його словами, саме Руслан Богдан напередодні зустрічі запитав у нього: «Чи можна торгуватися?». На що адвокат, як він сам стверджує, відповів: «Торгуватися можна завжди».

Забігаючи наперед відзначимо, що цей принцип – «торгуватись завжди», навіть якщо йдеться про честь і повагу друзів та клієнтів, Циганков зберіг і донині.

Як би там не було, але саме після того як адвокат невдало «засвітився» у цій шахрайській схемі, ажіотаж навколо справи педофілів став згасати. Зрушень у справі не було ані в 2010 році, ані в наступні 2 роки. Тимчасову слідчу комісію парламенту, яка мала розслідувати ймовірність насильства над дітьми в Криму, закрили. Дмитра Полюховича, батька дітей, випустили. А згодом стало відомо і про те, що Олена категорично відмовилась від послуг Циганкова, більше того – навіть почала активно брати участь у слідчих діях, виступаючи проти свого «колишнього» адвоката. У педофілії свого захисника вона не звинувачувала, але у повному розвалі справі – так (усі суди програні, документи, що підтверджують правоту клієнта, зникли).

І це був лише перший подібний дзвіночок. Аналогічну схему з «кидками» клієнта адвокат вдало апробував і на значно більш серйозних клієнтах.

Так, у грудні 2016 році депутат Верховної Ради Олександр Онищенко (група «Воля народу») і його адвокат Андрій Циганков влаштували справжню публічну істерику у соціальній мережі Facebook. О.Онищенко називав свого адвоката Циганкова «засланим козачком», «агентом НАБУ», «людиною Грановського», «парламентером від Порошенка», і погрожував тим, що про все усім стане відомо.

Сам Циганков в стороні не залишився – і почав повністю зливати свого клієнта правоохоронним органам, заявивши про те, що Онищенко начебто передав дуже важливі аудіозаписи російським спецслужбам. В цей же період ЗМІ почали писати й про те, що за даними з джерела в Генеральній прокуратурі, адвокат Андрій Циганков навпаки сам займається шпигунством на користь Російської Федерації. І якщо чесно, сумніватись у такому повороті подій, ми не можемо, бо сам Циганков звик відразу «грати на два (або й на три) фронти».

Пригадується ще один випадок, коли адвоката А.Циганкова винайняв Михайло Бродський , коли ще мав намір судитись з корпорацією «ЄДАПС». Проте співпраця їх була дуже короткою, бо навіть М.Бродський який у бізнесі мав різну репутацію, був покороблений продажністю і сумнівним рівнем професіоналізму адвоката Циганкова, який, між іншим, просив за свої послуги $300 на годину. Але останньому було неважко перевзутись у повітрі, і він відразу зізнався, що «готовий протягом двох годин хвалити консорціум «ЄДАПС» всього за $600».

Звичайно, чутки про продажність адвоката зі «справи педофілів» циркулювали і раніше. Але більшої ганьби як у випадку з Онищенко все ж не було.

«Це адвокат, якого прислав Грановський, коли Порошенко намагався домовитися (зі мною) у вересні. Тоді мені запропонували вирішення питання, Циганков мав стати парламентером і координатором між мною і правоохоронними органами», — розповідав потім Онищенко. На уточнююче запитання «Української правди» про те, що Циганков був адвокатом у «газовій справі» ще з літа і захищав, наприклад, одного з фігурантів справи — Олега Рябошапку, Онищенко відповів: «Циганков не мав до мене стосунку, він був з іншою групою людей, яких він захищав.

Майже всі ці люди пішли на угоду зі слідством. Він – перевертень. Він — на гачку у НАБУ, правоохоронних органів. Це засланий козачок», — впевнено доводив депутат-втікач. «Всі наші розмови з Циганковим зводилися до того, щоб отримати у мене 2 мільйони завдаток на вирішення питання», — заявив він.

Просто якась кармічна сума – здається, Циганков як той герой з «Золотого тільця», ладен на все, аби тільки у когось «здерти» два мільйони. Так і чується відлуння: «Дай мільйон! Дай мільйон»…

Наразі поки що немає достовірної інформації, але не здивуємось, якщо виявиться, що і у справі Кернеса від Циганкова шарахались інші захисники, бо той напряму вимагав гроші у «жирного» клієнта.

Адвокату Циганкову інколи золото настільки засліплює очі, що він забуває навіть про те, що він адвокат, і починає вдаватись до відвертих фінансових махінацій. Так, ще у 2016 році Національне антикорупційне бюро України оприлюднило документи, що свідчать про причетність адвоката Андрія Циганкова до діяльності фіктивних підприємств у схемі розкрадання коштів під час видобування та продажу газу за договорами спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування».

Зокрема, Бюро оприлюднило копію відомостей щодо IP-адрес управління системою «Клієнт-банк» 5 фіктивних підприємств: ТОВ «Атмос Плюс», ТОВ «Дарвей Трейд», ТОВ «Фалком Сервіс», ТОВ «Одін Груп Сервіс» та ТОВ «Центр Паритет». Через рахунки вказаних фірм у період з 13 жовтня 2014 року по 26 березня 2015 року було здійснено 134 операції на загальну суму більш ніж 198 млн грн. Причому 58 транзакцій були здійснені з використанням IP-адрес, які надавались адвокату Циганкову. В НАБУ зауважили, що телекомунікаційні послуги надавалися за адресою офісу Циганкова, що розташований у м. Києві по вул. Мечникова 3. Саме там 5 липня детективами НАБУ було проведено обшук. Крім того, оприлюднено копію довідки від провайдера та копію договору про надання телекомунікаційних послуг Циганкову. «Таким чином, отримані документи вказують, що з офіса Циганкова А.І. здійснювалось управління фінансовими операціями низки підприємств з ознаками фіктивності, які займалася конвертацією в готівку коштів, отриманих від реалізації природного газу, видобутого в межах спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування», — наголосили в НАБУ.

Та й то сказати, скандалів, у які систематично потрапляє адвокат Циганков, не перелічити і у декількох статтях. Проте завжди дивує цинічність, з якою адвокат діє в рамках надання послуг для своїх клієнтів.

Так, у 2014 році під час обшуку в квартирі екс-міністра аграрної політики і продовольства Миколи Присяжнюка правоохоронці вилучили приватне майно та значну суму готівкових коштів. Справа в тому, що за декілька днів до обшуку саме Циганков «підказав» чиновнику у зв’язку з нестабільною ситуацією в країні зняти усі кошти з депозитних рахунків. Їх зберігали в домашньому сейфі, який на вимогу правоохоронців і був відкритий без заперечень. А оскільки адвокат не зміг довести, що ці кошти не можна розцінювати як незаконно отримані, то їх і вилучили в рамках кримінальної справи. А Циганков ще й цинічно попросив повністю виплатити йому гонорар за цю «блискучу» операцію.

Ще один приклад цинізму Циганкова був продемонстрований зовсім недавно. До прокуратури звернулось подружжя Соболєвих — В’ячеслав та Інна, на яких в минулому році здійснили замах (біля ресторану «Маріо»), в результаті чого загинув їхній трирічний син, — із заявою про погрози з боку адвоката Циганкова. Про це подружжя розповіло в інтерв’ю hromadske: «Писав адвокат Іванчука: «Він готовий на все». А я не розумію, що значить на все. На погане, на хороше? Після того, як убили мою дитину. А чому він пише саме мені, а не чоловікові? Так я теж готова на все», — розповіла в інтерв’ю Інна Соболєва

Та якби ж то адвокат Циганков дійсно до останнього «бився» за інтереси клієнти, таку поведінку ще можна було б якось виправдати. Та ні – «здати», «кинути» клієнта – для адвоката Циганкова це щось на зразок спортивних досягнень, коли він майже через день хизується скільки кілометрів пробіг (вангуємо, що від розправи з боку чергового обманутого клієнта все ж колись да не втече).

Так ось, 10 січня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області мав винести вердикт у скандальній справі ресторатора Дмитра Погребова та його дружини Сніжани Падалко. Адже саме в цей суд було оскаржене рішення Жовтневого райсуду Дніпра від 6 жовтня 2017 року, за яким з подружжя було стягнуто майже 20 млн грн на користь ошуканих кредиторів. Наскільки вже якісно готувався захист Дмитра Погребова до «апеляції» всі ці три місяці — достеменно не відомо, але, ймовірно, так само «грунтовно», як і весь попередній рік (а позов, до речі, було подано ще у січні 2017 року). Бо 10 січня Апеляційний суд не приймав ніякого рішення по суті, оскільки захист Погребова та Падалки у всьому складі, а це не лише сам адвокат Андрій Циганков, але і його вірні помічниці, які дозволяють витягувати з клієнтів побільше мільйонів – Наталя Пліса (була в якості ще одного представника Погребова) та Діана Назаренко (була представником Сніжани Падалко) – просто відмовився від апеляційної скарги…

Ось так. Цілий рік піару, напади в ЗМІ на захист кредиторів, купа адвокатів – і все дарма. Клієнт втомився чекати результату, більше не міг витримувати ганьби програних судів, й, судячи з усього, відмовився від послуг горе-захисників. Врешті-решт, фінал цієї історії ще раз довів, що якісний, професійний юридичний захист й “гучні” посади голови в Комітеті НААУ чи активність у Фейсбуці — є поняттями несумісними.

Нагадаємо, що крамольне припущення про те, що адвокат А.Циганков у черговий раз хоче “кинути” свого клієнта, можна було запідозрити ще у лютому 2017 року, коли він просто не приїхав на прес-конференцію, організовану Погребовим. Тоді ресторатор лише невпевнено відповідав, що «передав все адвокатам, сам цією справою займатись не планую, і, мабуть, всі документи у адвокатів». Але здається, тоді ще й сам Погребов не міг навіть уявити, що й сам Циганков не дуже планує “займатись цією справою”.

А ще ж депутат Онищенко попереджав усіх, хто захоче мати справу з Циганковим: «Цей адвокат кине усіх». Звичайно, цього разу НАБУ до Погребова ніяких питань не має… Просто тепер ресторатор сидить і думає, а навіщо ж він стільки витратив коштів на пів-десятка адвокатів, які просто прийшли й відмовились від скарги?!

Є й інші приклади дивної роботи команди Циганкова начебто на благо клієнта. Ось з останнього. 10 серпня 2020 року в одній зі справ, де захисниками фігурують Циганков з «дівчатами», було вчергове перенесене слухання апеляційної скарги. Якщо коротко то справа така: ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2020 було задоволено клопотання прокурора Державного бюро розслідувань Горожанкіна Д.О., та продовжено підозрюваному ОСОБА_1 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 21.03.2020. Начебто не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисники Циганков А.І., Пліса Н.М. та Назаренко Д.Л. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати ухвалу слідчого судді. Вказана апеляційна скарга надійшла до Київського апеляційного суду 24.02.2020, та призначена до розгляду. А далі відбувається найцікавіше: у судові засідання, призначені на 04.05.2020, 26.05.2020, 03.06.2020  15.06.2020, 24.06.2020, 07.07.2020, 27.07.2020 та 10.08.2020 захисники Циганков А.І., Пліса Н.М. та Назаренко Д.Л., які здійснюють захист підозрюваного ОСОБА_1 на підставі договорів про надання правової допомоги від 26.03.2019, не з`явилися, натомість зверталися до Київського апеляційного суду із клопотаннями від 04.05.2020, 26.05.2020, 02.06.2020, 15.06.2020, 23.06.2020, 07.07.2020, 27.07.2020 та 10.08.2020 про відкладення розгляду справи у зв`язку із карантинними заходами. У зв`язку із неявкою в судове засідання захисників підозрюваного, апеляційний розгляд і досі не розпочався. Цікаво скільки платять за таку роботу?

Тим більше, що з постів у Фейсбук видно, що Циганков не те що не переймається якимось там карантинними заходами, а взагалі навіть маску не носить. При цьому на засідання РАУ він з’являється, на вечерю до Н.Пліси заходить, а ось в суд ходити – бачте – коронавірусу боїться…

Хоча як сказати боїться. Все залежить від справи та піару. Наприклад, за декілька днів до 10 серпня, а саме 7 серпня у Деснянському райсуді м. Києва Андрій Циганков знову пропіарився на справі Шепелєва, якого теж ювелірно «злив» правоохоронцям (засудили на 7 років).

Загалом, за повідомленнями в ЗМІ, адвоката Циганкова настільки часто підозрюють в тому, що він може розкрити конфіденційну інформацію щодо своїх клієнтів, що ми взагалі дивуємося, хто йому ще вірить. Прямих доказів цьому немає, але навіть саме існування подібних «обговорень» в адвокатському середовищі знову ж дозволяє ставити питання про «етичність» самого головного поборника етики в українській адвокатурі.

Крім того, адвокати не забули й витівку адвоката Циганкова з журналом «Адвокат». Ось що з цього приводу пишуть в редакції журналу: «28 травня 2017 р. під час одного з історичних засідань Ради адвокатів України в Мукачеві голова Комітету з питань адвокатської етики НААУ Андрій Циганков, імовірно стомившись від тяжкої праці на благо адвокатури, вирішив дати вихід своєму таланту «живого и неординарного» (цитата з його власного коментаря), вирізавши з обкладинок журналу «Адвокат» портрети Тетяни Тиханської та Лариси Римар (на звороті), і показавши крізь утворену діру своє реальне обличчя». Не всі колеги зустріли оплесками цей перформанс, навіть нагадали ч.1 ст. 12 Правил адвокатської етики: «Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві».

Але всеукраїнськовідомі адвокатські достойники показали своє правдиве обличчя і перепрошувати за цю витівку не збираються. І це не прості рядові адвокати. Це – апогей, вершина, пік адвокатського самоврядування. Сподіваюсь, потішилися…»

«А що не так?» – перепитав у тоді «здивований» Циганков у своїх фейсбук-друзів. На переконання багатьох «не так» те, що виявили неповагу до своїх колег – жінок, портерети яких вирізали, і, що може менш важливо – до проблем, про які йшлося в номері.

Критична маса всьєї цієї «циганковщини» не могла накопичуватись вічно. І здається саме у 2020 має вибухнути. Так, численні скандали у Фейсбук з адвокатами О.Соколовською, С.Комлєвим, О.Шевчуком, А.Боряк, Н.Надіч вже нічого окрім глузування з психічних проблем Циганкова не викликають. Спробував було адвокат Ігор Черезов якось вгамувати свого колишнього друга – але нарвався у відповідь на розлогий допис «хто кому і що винен у сучасній адвокатурі», натякнувши на якісь провладно-корупційні зв’язки І.Черезова. При цьому навіть не маючи сміливості відповісти за свої слова. Так, І.Черезов запропонував просто співставити кількість виправдувальних вироків, які є у кожного адвоката (натякаючи, що у Циганкова – їх жодного немає), а головний поборювач етикету «відмазався» картинками з десертами – мовляв, інколи краще жувати, чи що?

То ж може, Циганкову, який «жратвою» переймається більше за адвокатуру, вже давно слід полишити цю невдачну справу захисника – і піти займатись чимось більш звичним, ближчим до «свинячого діла»?

источник:  bagnet.org

Related posts